Гіпс — один з найпоширеніших у світі мінералів. Назва гіпс походить від грецького слова gipsos — гіпс або крейда. Інші назви мінералу і його різновидів: шовковистий шпат, уральський селеніт, гіпсовий шпат, дівоче або мар'їно скло.
Гіпс є водним сульфатом кальцію. Забарвлення мінералу буває білого, рожевого, жовтувато-кремового кольору.
За походженням і знаходження в природі гіпс тісно пов'язаний з ангідридом. Це типовий морський хімічний осад. Серед осадових порід утворює пласти, часто асоціюється з ангідритом, іноді нафтою, може утворитися при гідратації ангідриту.
Гіпс також утворюється в зоні вивітрювання сульфідів і самородної сірки, при цьому виникають щільні або пухкі маси, зазвичай забруднені глинистими та іншими домішками - так звані гіпсові капелюхи. Як і ангідрит, гіпс зустрічається в продуктах гуморальної діяльності.

Застосування гіпсу.

 Гіпс вживається в сирому і обпеченому вигляді. При нагріванні до 120-140 градусів переходить в полугідрат CaSO4*0,5H2O (напівобпалений гіпс або алебастр), при більш високих температурах виходить обпалений гіпс (будівельний гіпс).
Обпалений гіпс застосовується для ліпних робіт, в архітектурі, для штукатурки, в медицині, в цементній і паперової промисловості. Сирий гіпс використовується при виробництві портландцементу, для ліплення статуй і в якості добрива. Волокнистий гіпс-селеніт (особливо з району Кунгура на Уралі) - широко застосовується для виробів.

Застосування гіпсу Г-5.

1. для штукатурних робіт, вирівнювання швів.

2. виготовленя тонкостінних будівельних виробів і декоративних деталей.

3. виготовлення сухих будівельних сумішей.

4. цукрова промисловість.

5. виготовлення гіпсових плит і гіпсокартону.

Технічна характеристика.

1. міцність при стиску - не менше 5МПа.

2. міцність при згині - не менше 2,5 МПа.

3. тонина помелу(залишок на ситі 0,2 мм) -не більше 14%.

4. терміни тужавлення: початок - не раніше 6 хв., кінець - не пізніше 30 хв..